Нові санкції для ухилянтів з 1 грудня: де міфи, а де реальність

Що вже діє сьогодні

Санкції проти порушників військового обліку в Україні існують давно, це не новація. Штраф за неявку до ТЦК, несвоєчасне оновлення даних чи порушення правил обліку становить від 17 до 25,5 тисячі гривень за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За повторне порушення протягом року сума зростає до 25,5–34 тисяч гривень. З квітня 2025 року штраф можна сплатити зі знижкою 50% через застосунок «Резерв+» протягом 20 днів після винесення постанови.

Якщо штраф не сплатити, справа йде до державної виконавчої служби. Тоді нараховують подвійний розмір штрафу, виконавчий збір та витрати, і борг може сягнути понад 50 тисяч гривень. Саме на цьому етапі виконавець блокує банківські рахунки та може накласти арешт на майно. Цей механізм уже працює: станом на весну 2025 року через порушення військового обліку були заблоковані рахунки понад 26 тисяч громадян.

Окремо працює й обмеження водійських прав: згідно зі статтею 283-2 Кодексу адміністративного судочинства, за рішенням суду порушник може тимчасово втратити право керувати автомобілем. Лише на початку 2025 року суди розглянули 59 таких справ.

Що готують насправді

За даними низки ЗМІ, Міністерство оборони справді напрацьовує нові заходи впливу. У дискусійних проєктах фігурують три радикальні механізми.

Перший: автоматичне блокування рахунків без суду. Замість нинішньої багатоетапної процедури через виконавчу службу пропонується автоматичний обмін даними між державними реєстрами: позначка про порушення в системі, і рахунки заблоковано.

Другий: закриття доступу до державних послуг. Порушники не змогли б оформити чи замінити паспорт, отримати послуги ЦНАП чи «Дії», скористатися нотаріусом або провести будь-які реєстраційні дії з майном.

Третій: заборона користуватися автомобілем аж до виконання вимог обліку, за аналогією з механізмом для злісних аліментників.

Окремо у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16013-1, який пропонує кратно підвищити штрафи, у найжорсткішій редакції до 170 тисяч гривень.

Чого чекати до 1 грудня

Головне, що варто знати кожному: жоден із радикальних механізмів поки не ухвалено. Усі вони існують у статусі законопроєктів та напрацювань, а для запровадження потрібні голосування парламенту, підпис президента та час на технічну реалізацію. Досвід показує, що навіть менш радикальні норми проходили цей шлях місяцями, а окремі положення, як от арешт рахунків, взагалі виключали з фінальних версій законів.

Оцінки експертів, з якими погоджуються й автори інформаційних оглядів цієї теми, сходяться на одному: масштабне запровадження найжорсткіших санкцій до 1 грудня малоймовірне. Влада цілком може обмежитися точковими змінами, зокрема посиленням участі поліції у розшуку військовозобов’язаних, а радикальні пропозиції відкласти на пізніший розгляд.

Що робити зараз

Алгоритм простий і нині чинний. Пояснювальний запис чи «Резерв+» для оновлення військово-облікових даних. Якщо постанову про штраф уже отримано, сплатіть її в застосунку зі знижкою 50% або оскаржте в суді протягом десяти днів з дня вручення. Якщо жодного повідомлення не було, а рахунки заблоковано, це підстава для заяви про поновлення строку оскарження: практика скасування постанов через процедурні порушення існує.

Підсумок для тих, хто читає заголовки про «повне блокування до 1 грудня»: між депутатською заявою та чинним законом лежить цілий парламентський цикл. Документ не ухвалено, він залишається лише пропозицією, і жодні рахунки, авто чи паспорти автоматично ніхто не забере.