7 фактів про українську мову, які ви точно не знали: до Дня писемності та мови

Рідну мову ми чуємо з колиски, але про неї знаємо набагато менше, ніж про будь-який шкільний предмет. Наприклад, чи знали ви, що свято мови в Україні святкують уже не 9 листопада, а 27 жовтня — і що в цей день по всій країні пишуть Радіодиктант національної єдності? Редакція Чернівці24 зібрала сім перевірених фактів про українську мову: про заборони, які їй не завадили, першу книгу, надруковану понад 400 років тому, і про те, яке місце у цій історії посідає Буковина.

Зміст

• Коли День української писемності та мови у 2026 році і чому дату змінили
• Радіодиктант національної єдності: коли, де і як написати
• Нестор Літописець: з чого почалася українська писемність
• 7 фактів про українську мову, які ви могли не знати
• Як свято відзначають на Буковині
• Привітання з Днем української писемності та мови

Коли День української писемності та мови у 2026 році і чому дату змінили

У 2026 році свято припадає на вівторок, 27 жовтня. До 2023 року Україна відзначала його 9 листопада — у день пам’яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем. Указом Президента від 28 липня 2023 року дату перенесли на 27 жовтня, бо Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар.

Ідея свята належить ініціативним групам українських громад: його вперше відзначили 1997 року на Львівщині та Черкащині, а з 2000-го Радіодиктант національної єдності став загальнонаціональною традицією. Нині свято визнане офіційним: 27 жовтня по всій країні проводять мовні олімпіади, конкурси читців, зустрічі з письменниками та літературні вечори.

Радіодиктант національної єдності: коли, де і як написати

Головна подія дня — Радіодиктант національної єдності. У 2026 році він відбудеться 27 жовтня о 11:00. Текст читатимуть на Суспільному телебаченні та радіо, трансляція буде також у додатку «Суспільне» та на сторінках медіапартнерів.

Написати диктант можна будь-де: вдома, на робочому місці, у школі, університеті чи бібліотеці. Традиційно організатори публікують список локацій по всій Україні та за кордоном, а перевірити свій текст і надіслати на оцінювання можна через офіційну сторінку акції. На диктанті можна писати без помилок, із двома помилками чи з трьома — оцінюють усі роботи.

Нестор Літописець: з чого почалася українська писемність

Нестор Літописець (близько 1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври, за традицією вважається автором «Повісті врем’яних літ» — першої писемної історії українських земель. Саме з цієї праці починається українська літературна мова: понад 900 років тому Нестор записав словом те, що до нього передавали лише з уст в уста.

Українською мовою писали й тоді, коли за це карали. 1863 року Валуєвський циркуляр заборонив друк українською, 1876 року Емський указ розширив заборону на всі сфери, а 1932–1933 роками розпочався розстріл українського відродження. Мова пережила все — і саме тому її нині називають незламною.

7 фактів про українську мову, які ви могли не знати

1. Перша друкована книга українською вийшла 1574 року. Це «Апостол» Івана Федорова, виданий у Львові. Це був перший друк нашого краю загалом.

2. Українська — одна з наймелодійніших мов світу. На паризькому конкурсі краси мов 1934 року її визнали однією з наймелодійніших у Європі. Голосні української звучать м’яко й протяжно — саме тому українські пісні впізнають одразу.

3. Українською говорять близько 45 мільйонів людей. Мова визнана офіційною в Україні та отримала статус мови меншини у низці країн, а 2022 року Єврокомісія рекомендувала надати їй статус мови меншини у всіх країнах ЄС.

4. Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика щороку об’єднує понад 5 мільйонів учасників із понад 20 країн — від Канади до Австралії.

5. Українську мову забороняли дві імперії. Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року намагалися стерти мову з карти — і не змогли.

6. Найдавніша писемна пам’ятка української мови — «Повість минулих літ». Її авторство пов’язують із Нестором Літописцем, а саму працю переписували десятиліттями, щоб зберегти для нащадків.

7. Буковина — одне з місць, де українське слово боролося найдовше. Століттями під владою Австрії та Румунії, Чернівці дали українській культурі Юрія Федьковича, Ольгу Кобилянську, першу українську організацію «Руська бесіда» (1876) та перші українські газети краю.

Як свято відзначають на Буковині

У Чернівцях традиційно до Дня української писемності та мови готують мовні вікторини в бібліотеках та вишах, літературні вечори в книгарнях і музеях, читацькі марафони в школах. Кожного року до акції долучаються Чернівецька обласна бібліотека, університети та літературні гуртки міста.

Якщо ви вчитель, бібліотекар чи керівник гуртка — Радіодиктант можна організувати колективно: це безкоштовно, а реєстрація локацій відкрита на сайті акції.

Привітання з Днем української писемності та мови

Найкраще привітання до цього свята — саме слово, сказане гарно. Ось кілька варіантів для листівок, дописів і розмов.

Урочисте. Вітаю з Днем української писемності та мови! Мова — це те, чим народ розпізнає себе у століттях. Нехай рідне слово буде вам опорою у щоденних справах і радістю у свята.

***

Про силу слова. Сьогодні, у День української писемності та мови, згадуємо тих, хто це слово зберіг у найважчі часи, і вітаємо тих, хто передає його далі. Нехай наша мова лунає чисто й гордо — бо в ній — ми самі.

***

Для вчителів. З Днем української писемності та мови, дорогі вчителі! Ви не просто навчаєте грамоти — ви віддаєте дітям ключ від усього, що зроблено українським словом.

***

Для близьких. Зі святом рідного слова! Хай воно буде вам молитвою в скруту і піснею в радості. Бо немає в людини нічого рідшого, ніж слово, яким її вчила мама.

***

Коротке. З Днем писемності та мови! Рідне слово — найцінніше, що маємо. Бережімо його.

Від редакції

Мова — це не абетка і не правила, які вчили в школі. Це голос усіх, хто був до нас, і подарунок усім, хто буде після. 27 жовтня напишіть Радіодиктант, скажіть добре слово українською і згадайте: поки ми говоримо рідною мовою — вона жива.